Відділ освіти
Яготинська райдержадміністрація
Конкурс
У номінації
«Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу»
Тема досвіду:
«Сучасний учень і
культура читання»
З досвіду роботи
Чевжик Л. Є.
Бібліотекаря
Сулимівської ЗОШ
І-ІІІст.
«2013р.»
Анкета учасника
Чевжик Любові Євгенівни
І. Загальні відомості про учасника.
1.1. Посада бібліотекар.
1.2. Місце роботи – Сулимівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
1.3. Освіта – середня спеціальна.
1.4. Спеціальність за освітою – бібліотекар.
1.5. Контактний телефон – 37-3-34.
1.6. ЕЛЕКТРОННА пошта – sulymovka@ukr.net
1.7. web – сторінка школи – sulymivka.edukit.kiev.ua
ІІ. Відомості про трудову діяльність.
2.1. Стаж роботи на займаній посаді – 19 років.
2.2. Бібліотечний стаж – 21 рік.
2.3. Кваліфікаційна категорія – друга.
2.4. Нагороди, відзнаки (за наявності) – грамота відділу освіти Яготинської
райдержадміністрації ( ІІ місце у конкурсі «Живи, книго!».)
ІІІ. Методичні розробки (за наявності).
ІV.Проблема, над якою працює учасник (за
наявності).- «Формування пізнавальної
компетентності читачів».
V. Перелік
публікацій(за наявності). – нема.
VІ. Участь у
семінарах, конференціях тощо – у районних семінарах.
Паспорт
Бібліотеки Сулимівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Керівник навчального закладу - Аврамов Сергій В'ячеславович
І. Загальні
відомості.
1.1. Завідувач
бібліотеки – Чевжик Любов Євгенівна.
1.2. Місце
знаходження бібліотеки – І поверх школи.
1.3. Контактний
телефон – 37-3-34.
1.4. Електронна
пошта бібліотеки – sulytmovka@ukr/net
1.5. Web – сторінка бібліотеки – sulymivka.edukit.kiev.ua
ІІ. Матеріально –
технічні умови діяльності бібліотеки:
2.1. Загальна
площа бібліотеки – 21/15 кв.м.
2.2. Абонемент – 21 кв. м .
2.3. Читальний зал
– відсутній.
2.4. Наявність
книгосховища для навчального фонду – 15 кв.м.
2.5. Оргтехніка –
комп’ютер.
2.6. Вихід в
Інтернет – так.
ІІІ. Основні
показники діяльності бібліотеки:
3.1. Основний
бібліотечний фонд (без урахування підручників) – 5489
3.1.1. Книги та
брошури – 238
3.1.2. Періодичні
видання (всього) – 25
3.1.3. Для учнів –
відсутні.
3.1.4. Для
вчителів – 24
3.1.5. Для
бібліотечних працівників – 1.
3.2. Фонд
підручників – 3083
3.2.1. Для учнів
1-4 класів – 834
3.2.2. Для учнів
5-9 класів – 1391
3.2.3. Для учнів
10-11 класів – 858
ІV. Робота з
користувачами:
4.1. Загальна
кількість користувачів ( станом на 1 грудня 2013 року) – 118.
4.1.1. Учні – 99.
4.1.2. Вчителі –
18.
4.1.3. Батьки – 0.
4.1.4.
Представники місцевих громад -. Інші – 1.
4.2. Загальна
кількість відвідувань – 7-9 в день.
4.3. Кількість
книговидач – 7-10 в день.
V. Інформаційна робота:
5.1. Заходи з
формування інформаційної, бібліотечно-бібліографічної, читацької культури учнів
– бібліотечні уроки, індивідуальні бесіди, книжкові виставки, тематичні
полички, бібліотечні стенди.
5.2. Інші заходи
–вікторини,інформаційні бюлетені, тиждень дитячої книги та тиждень шкільної
бібліотеки,конкурси малюнків.
5.3. Виставкова
діяльність –виставки до знаменних та пам’ятних дат, постійно діючі тематичні
полички, виставки літератури до предметних тижнів.
Керівник навчального закладу
Аврамов С.В.
ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ
Бібліотекаря
Сулимівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Чевжик
Любові Євгенівни.
Зміст роботи.
1.
Опис
досвіду роботи – ст..1-5.
2.
Додаток
№1 – пам´ятка
читача.
3.
Додаток
№2 – щоб підручник зберегти – сам закладинку зроби.
4.
Додаток
№3 – стенди – важлива частина бібліотеки.
5.
Додаток
№4 – результати анкетування.
6.
Додаток
№5 – структура роботи бібліотеки.
7.
Додаток
№6 – інформаційна культура читачів.
8.
Додаток
№7 – бібліотечний урок «Довідкова література».
9.
Додаток
№8 – книжкові виставки.
10.
Додаток №9 – тематичні папки.
11.
Додаток №10 – бібліотечний урок «Посвята в
читачі».
12.
Додаток №11 – тематичні стінгазети.
13.
Додаток №12 – перші проби пера
(книжки-саморобки).
14.
Додаток №13 – сценарій свята «Подорож до
країни Мудрої Книги».
15.
Додаток №14 –«Книги, які знають все».
16.
Додаток №15 – усний журнал «Шевченко – син
українського народу».
17.
Додаток №16 – бібліотечна година «Чарівниця із
Богданівки».
18.
Додаток №17 – наш вернісаж.
19.
Додаток №18 – Використана література.
Сучасний учень і культура читання.
Бібліотека – це
живий організм, де завжди затишно і багатолюдно, де поряд із напруженою інтелектуальною
працею уживається цікаве, змістовне дозвілля. Це місце, куди діти іноді
заходять просто так. Щоб поспілкуватися або просто з цікавості: а що ж там
сьогодні нового? Головне завдання бібліотеки – зацікавити, здивувати читача,
розбудити фантазію, викликати бажання знову звернутися до книжок, виховати
розумну, всебічно розвинену особистість. Сучасна бібліотека є однією з перших
бібліотек у житті дитини, тому в неї одна мета – допомогти дітям розвиватися,
підготуватися до дорослого життя. Сьогодні сучасна шкільна бібліотека – це
місце, де учні можуть знайти не тільки джерела інформації, а й з користю
провести час. На сучасному етапі розвитку суспільства шкільна бібліотека є
обов’язковим структурним підрозділом школи, який здійснює інформаційне забезпечення
навчально-виховного процесу, є центром духовного становлення особистості, його
культури та виховання формування
всебічного розвитку сучасних учнів. Нині
у світі має силу той-хто володіє інформацією. Зацікавити дітей книгою, як
джерелом інформації – це лише одна сторона справи, інша., не менш важлива - формування культури читання. Саме над
вирішенням цієї проблеми і доводиться працювати. Методика роботи з читачами
надзвичайно різноманітна. Наприклад , з метою збереження навчального підручника
у вересні діє виставка підручників «Такими були – такими стали» з пам’яткою
такого змісту. ( додаток №1). А також проводиться конкурс – виставка закладинок
«Щоб підручник зберегти – сам закладинку зроби» (додаток №2). Чимало уваги
приділяю оформленню бібліотеки. Зокрема, у бібліотеці підготовлені стенди
«Куточок читача». «Інформаційний вісник», «Книжчина лікарня», а також на
коридорі поряд з бібліотекою «Книголюб» та «Живи, книго!» (додаток №3). Яскраві
малюнки на стендах привертають увагу дітей і вони уже читають, що там написано.
Також на стендах розміщено правила
користування бібліотекою та книгою, реклама книги, імена кращих читачів та
інше. Визначити інтереси учнів допомагає така форма роботи як анкетування. За
результатами опитування можна визначити, що діти не тільки дивляться телевізор
чи грають у комп’ютерні ігри, але й читають книги, щоб підготуватися до уроку
або ж просто почитати у вільний час . (додаток №4). Молодших школярів найбільше
приваблюють книги з яскравими ілюстраціями та красивими палітурками. На жаль
фонд шкільної бібліотеки дуже рідко поповнюється новими дитячими виданнями,
тому в бібліотеці діє акція»Подаруй бібліотеці книгу» участь в якій беруть не
тільки учні, але й батьки, випускники школи. Бібліотека – це інформаційний
центр, де учні формують читацькі смаки, розвивають любов до книги. Саме
бібліотека сприяє розвитку особистості дитини, культури спілкування, підвищенню
інформаційної пізнавальної, освітньої діяльності школярів. Протягом останнього
часу спостерігається спад читацької активності та культури читання учнів. І
тому головне завдання шкільної бібліотеки полягає у розвитку культури читання,
підвищенні рівня популяризації книги. Поєднуючи різні форми роботи, бібліотека
постійно працює над тим, щоб заохочувати дітей до читання, зацікавити їх книгою
(додаток №5). Формування інформаційної культури людини триває упродовж всього
життя. Саме бібліотеки повинні стати посередником між джерелами інформації та
читачами, забезпечувати інформаційну підтримку освіти. Більшість випускників школи
не володіють навичками правильного читання книг, самостійного пошуку
інформації. Стаючи студентами. Вони приходять до великих бібліотек і не знають
як знайти потрібну книгу. Головною метою виховання культури читання в школі є
те, щоб учень сам дійшов висновку, що жоден вид діяльності неможливий без
постійного пошуку інформації.(додаток №6). Сучасна людина в умовах
інформаційного суспільства повинна вміти не тільки читати, писати, говорити,
але й швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації.
Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, де головним
залишається вміння учнів вчитися, самостійно знаходити інформацію, обробляти та
використовувати її. Вміння учнів працювати з додатковою літературою з різних
предметів допоможе вивести його за рамки
підручника, глибше зрозуміти вивчену тему. На
жаль, є чимало учнів, для яких самостійне добування інформації – тяжка
праця. А в основі цього знаходиться невміння працювати з різноманітною
літературою. З цією метою в бібліотеці проводяться бібліотечні уроки, під час яких бібліотекар
намагається забезпечити поступове набуття та поглиблення знань учнями, дати їм
елементарні поняття про книгу та бібліотеку.( додаток №7). Велику роль у
популяризації дитячої книги відіграють
книжкові виставки. В бібліотеці діють постійні книжкові виставки:
«Повернені імена», «Літературна Яготинщина», «Рідний край, де ми живем,
Україною зовем», « На допомогу класному керівнику», «Люби і знай свій рідний
край», «Наша мова солов’їна». Також організовуються викладки літератури до
знаменних та пам’ятних дат, наприклад: «Шевченко – син українського народу»,
«Дзвони Чорнобиля», «Чарівниця із Богоданівки» , «Готуємось до державної
підсумкової атестації», «Твоє здоров'я- в твоїх руках» та інші (додаток №8). Не менш важливе
значення у навчальному процесі відіграють тематичні папки, які використовуються
учнями для написання рефератів, повідомлень, підготовки до виховних годин та
вечорів. Такі папки постійно поповнюються новим матеріалом з газет та журналів,
що дає змогу швидко та якісно віднайти потрібну інформацію. У бібліотеці є такі
папки: «Чарівниця із Богданівки», «Безсмертний Кобзар», «В.Сухомлинський –
великий педагог», «Мова моя калинова», «Історія рідного краю», «Бібліотечні уроки». Складання та
використання папки «Поради читачам» дає можливість учням одержати інформацію
про правила конспектування, написання рефератів, бібліотечні правила та правила
щодо правильного читання книги. (додаток №9). Я прагну якісно, систематично і
своєчасно вести обслуговування читачів, формувати й задовольняти читацькі
інтереси. З цією метою постійно переглядаю формуляри читачів, роблю відповідні
записи, відмітки в них. На формулярах обов’язково ставлю відмітки учням правопорушникам та учням, які погано
навчаються. Як же заохотити дитину, яка читає? Для таких учнів розробляю
рекомендаційні списки літератури, наприклад «У світі казок», «Про все цікаве на
планеті», «Знай, люби, бережи». Для
підвищення інтересу учнів до читання проводиться конкурс «Читач року» та
«Кращий читаючий клас». Підсумки цих конкурсів підбиваються за результатами
обробки формулярів та оголошуються на лінійці під час проведення «Тижня дитячої книги». Не залишаються
осторонь і діти, яких важко зацікавити читанням. З ними провожу індивідуальні
бесіди, рекомендую яскраво ілюстровані книги або газету «Казковий вечір» в якій
вони полюбляють розгадувати дитячі кросворди. Уже з перших днів перебування
дитини в школі потрібно привчати її до книги, до бібліотеки. Тому в вересні
учні 1 класу обов’язково приходять до
бібліотеки на екскурсію «Дім, в якому живуть книги», де вони знайомляться з
роботою та функціями бібліотеки. А у лютому для них проводиться бібліотечний
урок у ігровій формі «Посвята в читачі»
(додаток №10) під час якого учнів записую до бібліотеки. Вони стають читачами і
отримують пам’ятку та посвідчення читача
. Постійно здійснюю інформаційну підтримку проведення у школі предметних тижнів
до яких оформляю традиційні книжкові виставки. Включаю також таку форму роботи
як інформаційні бюлетені та тематичні стінгазети. Вони регулярно випускаються
до знаменних чи пам’ятних дат. У цій роботі звичайно велику допомогу надає
актив бібліотеки (додаток №11). Ще одна із нетрадиційних форм роботи – це
виготовлення саморобних книжечок учнями. Такий конкурс-виставка проводиться під
час проведення Тижня дитячої книги у березні місяці. Діти із задоволенням
захоплюються цією справою, записують сюди свої написані «дитячим пером» казки,
оповідання, смішинки чи вірші, малюють ілюстрації. (додаток №12). Під час
проведення Тижня дитячої книги також проводиться для учнів початкових класів
«Свято книги» (додаток №13) на яке
приходять казкові герої, проводяться
конкурси, вікторини. Визначаються і нагороджуються переможці, що теж стимулює учнів до читання книг, тому що , хто
багато читає, той багато знає. Інтерес до знань неможливий без регулярного
читання науково-популярної літератури. Не може бути й мови про великий потяг до
знань, якщо учень не виходить за межі підручника. Серед учнів середніх класів
великою популярністю користується серія книг «Дитячі енциклопедії»; «У світі
тварин». «Географія», «Дивосвіт», «Географічні відкриття», «У світ моря» та
інші. Такі книги зібрані на поличці під назвою »Книги, які знають все».(додаток
№14). Усний журнал – це один із засобів масової роботи бібліотеки. Він має на
меті пропагувати кращу літературу з різних галузей знань. Усні журнали
присвячую творчості письменника або знаменній даті. Учням не потрібно перечитувати
велику кількість книг, щоб ознайомитись із життям і творчістю письменника.
Усний журнал, який складається із 3-4 сторінок коротко і детально розкриває
дану тему (додаток №15). Таку ж мету мають і бібліотечні години до знаменних
дат. Наприклад. Бібліотечна година «Чарівниця із Богданівки» проводиться до
річниці з дня народження К.В.Білокур і знайомить учнів із життям та творчістю
художниці (додаток №16). До таких дат проводяться також конкурси малюнків
(додаток №17), що теж стимулює учнів до читання книг з відповідної тематики. Останнім
часом комп’ютерна техніка та її можливості дозволяють нам створювати більш
комфортні умови для навчання та роботи. На жаль довідковий фонд бібліотеки дещо
застарілий, тому на допомогу бібліотекарю приходить Інтернет, який діє в
бібліотеці. Можливості його безмежні і це дає можливість надавати вчасно та
повноцінну інформацію учням для написання рефератів та повідомлень. Інтернет є
важливим джерелом отримання інформації в сучасних умовах. Але потрібно
пам’ятати, що саме книга сприяє формуванню логічного мислення. Про переваги та
недоліки комп’ютера та інтернету діти дізнаються під час проведення
бібліотечної години «Безпечний Інтернет» (5-6 клас).(додаток №18). Любов та
повага до книг виховується у школярів при проведенні масових заходів. Спільно з
класоводами постійно проводяться бесіди щодо збереження підручників «Скільки
коштує твій підручник?». Крім того разом з активом бібліотеки здійснюється
дрібний ремонт книг. Беремо участь у щорічному огляді-конкурсі «Живи, книго!».
В кожному класі створено пости бережливих. Щомісячно вони проводять рейди-перевірки
стану підручників. В кінці кожного семестру виставляються оцінки для кожного
класу в «Екрані змагання», який розташований на стенді «Живи, книго!».Ось таким
чином спрямовую роботу бібліотеки, яка сприяє вихованню різносторонньо їдь розвинутої особистості, культури читання,
інформаційної культури, любові до книги.
Додаток №1
ПАМ´ЯТКА ЧИТАЧА.
Шлях до знань важкий.
На цьому шляху я буду тобі вірним другом, помічником і порадником. На
моїх сторінках ти знайдеш багато цікавого й корисного. Тож бережи мене, щоб у наступному році я могла
добре послужити твоїм молодшим друзям!
Твоя подруга книга.
Додаток №2
Щоб підручник зберегти – сам закладинку
зроби!
Додаток №3
СТЕНДИ – ВАЖЛИВА ЧАСТИНА БІБЛІОТЕКИ.
Додаток №4
АНКЕТУВАННЯ.
1. Ти
читаєш книги:
А) у
вільний час,
Б) з
примусу батьків чи вчителів,
В) тому,
що мені подобається.
2. Що тобі
більше подобається:
А)
читати,
Б) гуляти
на вулиці,
В) грати
на комп'ютері.
3. Що тобі
дарують на свято:
А)іграшки,
Б)солодощі,
В)
книги.
4. Де ти
береш книги для читання:
А) в
шкільній бібліотеці,
Б) в
сільській бібліотеці,
Додаток №5
СТРУКТУРА РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ.
Додаток №6
ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА
ЧИТАЧІВ. |
 |
||||
 |
|||||
Додаток №7
Бібліотечний урок
«Довідковий апарат бібліотеки»
(ДЛЯ УЧНІВ
5-6 КЛАСІВ)
Мета: ознайомити учнів
з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, навчити правильно ним
користуватися.
Для того, щоб стати справжнім читачем, слід наполегливо
розвивати в собі потяг до здобуття нових знань, уміння зосереджуватись на тому,
що читаєш, старанність і терпіння, волю та охайність, працездатність.
Культура читання – це вміння швидко знаходити в
бібліотеці потрібні книжки або статті. А для цього необхідні основи
бібліографічних знань, інформаційної та довідкової роботи.
Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею.
Ознайомлення з книгою починається з її
титульного аркуша. На титульному листку вказується прізвище автора, назва,
місце і рік видання. Справжній читач перед тим, як взяти книжку, обов’язково
ознайомлюється з анотацією, вміщеною на звороті титульного аркуша або на
передостанній сторінці книжки.
Зміст – вміщується на початку або в кінці книжки, позначає частини або глави, розділи
книги та їх розташування на сторінках. Передмова, як і після мова, є не
обов’язковим в кожній книжці. Передмова частіше пишеться автором.
Ілюстрації та фотографії, вміщені в книзі, несуть вагоме
інформаційне навантаження і, так само, як анотації, коротко знайомлять читача
зі змістом книжки. Отже, все, що можна дізнатися про книжку, не читаючи,
належить до її довідкового апарату:
- титульний листок,
- анотація,
- передмова,
- ілюстрації або фотографії.
Кожен учень повинен уміти працювати і з довідковим
апаратом бібліотеки, до якого входять:
-
Алфавітний каталог, -
-
Систематичний каталог,
-
Тематична картотека,
-
Довідкова література,
-
Рекомендаційні списки.
Каталог - це перелік всіх видань, які є а бібліотеці.
Каталог складений за певним планом і призначений доля того, щоб допомогти
читачу в виборі книг. Книги. Які стоять на полицях в певній послідовності, тут,
в каталозі, як маленьким паспортом, представлені каталожною карточкою. Самий
простий і доступний читачам каталог – алфавітний. Всі книги даної бібліотеки
перераховані тут незалежно від теми і жанру в алфавіті авторів. Достатньо знати
прізвище письменника, книга якого вам потрібна, і в алфавітному каталозі вона
тут же знайдеться.
Систематичний
каталог – зовсім інша справа. В ньому добре шукати поки що невідому книгу, на
потрібну тему. Всі книги даної бібліотеки перераховані тут по розділах і темах.
Картотека
– це теж важлива частина довідкового апарату бібліотеки. Картотеки бувають
різні: картотека статей, періодичних видань, підручників.
У
процесі навчання нам доводиться зустрічатися з незнайомими поняттями, термінами,
іменами та ін.. У цих випадках вам на допомогу приходить довідкова література.
Довідкова
література – це різні енциклопедії, словники, довідники.
Енциклопедія
– це сама головна довідкова книга. Є такий вираз «ходяча енциклопедія». Так говорять
про
людину, яка багато знає. В перекладі з грецького слово «енциклопедія» означає
«коло знань». Статті розміщені в енциклопедії по алфавіту. Але є і винятки. Дитяча
енциклопедія побудована по іншому.
Кожен том присвячений певній області знань. А тому читати її можна як
науково-популярну книгу. Є енциклопедії галузеві, які містять матеріали з якої-небудь
однієї галузі знань (географічна, медична).
Що ж
таке словник? Це збірник слів в алфавітному порядку, з поясненнями, тлумаченням
чи переводом на іншу мову.
Словники
бувають: тлумачні, орфографічні, іншомовних слів, російсько-українські,
англійсько-російські та ін.. Є словники
філософські, політичні, музичні і т.д. Як написати те чи інше слово? Не
потрібно ламати голову, потрібно просто відкрити орфографічний словник. А якщо
невідомо, що означає те чи інше слово, потрібно подивитись в словник тлумачний.
Із якої мови воно прийшло до нас? – беремо словник іншомовних слів.
Велику
роль відіграють також довідники. Наприклад. , довідник з історії України
допоможе вам зорієнтуватися та не заплутатися в історичних датах минулого та
сучасного життя нашої держави, а також ознайомитися з видатними історичними
постатями. Є також галузеві словники:
Юридичний
енциклопедичний словник,
Словник
юного біолога,
Словник
юного фізика,
Словник
юного хіміка.
Отже,
знаючи, довідковий апарат бібліотеки та книги ви будете вміти орієнтуватися в
будь-якому книжковому царстві.
А зараз
ви познайомитеся з довідковими виданнями нашої бібліотеки.
(Проводиться практична робота з довідниками
та словниками. Учні самостійно виконують завдання бібліотекаря).
Додаток №8
КНИЖКОВІ ВИСТАВКИ
Додаток №9
ТЕМАТИЧНІ ПАПКИ
Додаток №10
Бібліотечний урок
«ПОСВЯТА В ЧИТАЧІ»
(ДЛЯ УЧНІВ
1 КЛАСУ)
Бібліотекар
Дорогі першокласники! Зовсім недавно ви були ще
дошкільнятами. Тепер ви підросли і стали учнями нашої школи. Перед вами
відкрились двері в неосяжну країну Знань. Ви навчилися читати і писати. Але
хорошими учнями ви станете тоді, коли будете багато читати. З книг ви
дізнаєтесь багато цікавого. Отже, сьогодні ви стаєте читачами нашої шкільної
бібліотеки. Тобто ви будете не тільки учнями, а й читачами. А чи знаєте ви, що
книги мають назви? Як кожне місто і село, вулиця і площа, дерево і травичка
мають назву, так і книги мають свою. З якою найпершою книгою ви познайомилися 1
вересня? Ця книга навчила вас читати. Так – це Буквар. На світі є багато різних
книг: товстих і тонких, сумних і веселих, яскравих, маленьких і великих, але
одна книга є начальником всіх книг – це Буквар.
Буквар
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих , наче жар,
Але одна – книжкам усім начальник, І звуть мене по
простому –Буквар.
Я вас повів по буквах, як по східцях,
Як по життю, по сторінках своїх.
І от привів, нарешті, подивіться –
У мудрий світ чудесних скарбів – книг.
Я вас навчив читати й писати
Слово «бабуся» і слово «мати».
Слово «хлібина». «світ», «дитя».
«Тато», «учителька», «правда», «знання».
Я дуже радий, що став вам усім у пригоді. Я із
задоволенням допомагав вам навчитись гарно читати. А як ви з цим справились зараз ми перевіримо. Пропоную гру
«Склади слово»
(за правильну
відповідь дається бонус)
Молодці. Гарно навчилися читати.
Бібліотекар
Правда добре коли вмієте читати?
Про це нам розкажуть учні вашого класу.
1 учень
Як добре вміти читати,
Не
потрібно маму прохати,
Не потрібно прохати сестричку:
Прочитай казочку про лисичку.
Не потрібно прохати ні тата, ні брата,
А взяти книжечку і прочитати.
2 учень
Коли умієш сам читати.
Не треба мамі докучать, І
І до бабусі вже не йти:
«Ну почитай, мовляв, хоч ти!»
Сестру упрошувать не треба,
Щоб почитала щось для тебе.
Ані благать, ані прохать,
А можна взять і почитать.
Бібліотекар
А
що ж все таки бібліотека?
Бібліотека – це дім, де живуть
книги. Книг тут дуже багато, всі вони різні:
Маленькі, великі, тоненькі,
товсті, яскраві (демонструє книги)
Це справді книжкове королівство,
в якому живуть різні книги і їхні герої.
Багатьох ви знаєте ще з дитячого
садочка. О дин з цих героїв завітав сьогодні до нас в гості. Впізнали? Так, це
Червона Шапочка.
Червона Шапочка
Молодці, ви добре знаєте казки. А
тепер, друзі, я хочу звернутися до вас за допомогою. Йшла я лісом до своєї бабусі
і знайшла кимось загублені речі. Вгадайте з якої вони казки?
( в кошику лежать: рукавичка, туфелька, колосок, ключик
та ін..)
Молодці, ви все відгадали.
Бібліотекар
Щоб стати читачем бібліотеки ви
повинні ознайомитися з певними правилами, яких ви повинні дотримуватися. На
кожного учня, хто буде брати книги в бібліотеці виписується от такий документ –
читацький формуляр. Кожна книга, яку ви берете, записується в цей формуляр.
Книги потрібно вчасно повертати до бібліотеки. А ще запам’ятайте правила користування
бібліотекою.
1.
Дотримуйтесь тиші в бібліотеці.
2.
Не бігай, розмовляй тихо.
3.
Не бери з собою бутерброд, бібліотека не їдальня.
4.
Вітайся з присутніми в бібліотеці.
5.
Вчасно повертай книгу в бібліотеку.
6.
Не соромся задавати питання.
7.
Але крім цих правил ви повинні також знати правила
поводження з книгою, Як потрібно берегти книги нам розкаже наш гість.
8.
Лікар Ай болить
9.
Я лікар, друг книжок. Лікую не дітей, не звірів, а
книжки. Так-так, не дивуйтесь, книжки теж хворіють. Правда, вони не кашляють,
не стогнуть, не жаліються, але страждають. Якось не помітно починають бліднути,
жовтіти, розсипатися на листочки. І тут на допомогу прихожу я та мої помічники.
Ми підклеюємо книжки, розправляємо сторінки, робимо нові палітурки. А щоб
книжки не хворіли запам’ятайте такі правила:
10.
Обгортай книжки.
11.
Читай, сидячи за
столом.
12.
Бери книжку чистими
руками.
13.
Не слинь пальці.
14.
Не загинай
сторінки.
15.
Користуйся
закладин кою
16.
Не читай під час
їжі.
17.
Не можна в книзі
писати, малювати підкреслювати слова.
18.
Якщо ви будете
дотримуватись цих правил, то ваші книги завжди будуть мати гарний вигляд. А
зараз я хочу вам подарувати на згадку закладинки.
19.
Королева Книга
Я книга – товариш твій,
Користуватись мною вмій.
Я чиста, гарна і приємна,
Тож,
друже, будь зі мною чемним.
Я, друже, твій надійний друг,
Та тільки для чистеньких рук.
Молодці! Ви розумні і кмітливі,
тому я надаю вам право користуватися книгою. А тепер ви будете приймати клятву
читача.
Стаючи читачем шкільної бібліотеки, обіцяю:
1.
Цінувати книгу – джерело знань.
2.
Намагатися бути схожим на кращих героїв книг.
3.
Берегти книгу.
4.
Бути активним читачем.
5.
Ласкаво прошу всіх вас у чарівний світ книги.
Додаток №11
ТЕМАТИЧНІ
СТІНГАЗЕТИ, ЯКІ ВИПУСКАЄ АКТИВ БІБЛІОТЕКИ.
Додаток №12
КНИЖКА СВОїМИ РУКАМИ
«книжки-саморобки»
Додаток № 13
Свято
«ПОДОРОЖ ДО КРАїНИ
МУДРОї КНИГИ»
«для учнів 1-4 класів»
Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок. У яких так
багато барвистих малюнків. Розкриєш першу-ліпшу – опинишся у далекій казковій
країні. А в тій країні живуть добрі й кумедні велетні, веселі маленькі
чоловічки або просто твої ровесники.
Тепер книжка – всюди поруч з нами. Вона – наш друг і
порадник.
Сьогодні ми з вами здійснимо подорож у чудову Країну – Країну Мудрої Книги. Але по
дорозі до цієї Країни нас чекають деякі зупинки.
(на дошці план
руху потяга з назвами зупинок).
Отже , всі готові і ми вирушаємо у подорож. Перша зупинка
нашого потягу називається «Історична».
(виходять учні)
1 учень
Колись давно на землі не було книжок у сучасному вигляді,
бо люди ще не вміли їх виготовляти. «Сторінками» найдавнішим книгам слугували
камені, стіни печер, сокири, посуд. Щити. Писали на всьому6: не було ані
паперу, ані пер чи олівців. Згодом люди додумалися писати на глині, яку потім
сушили й випалювали на вогні. Та хіба на сторінках – цеглинах багато напишеш?
До того ж ці книги важкі і незручні. Коли б скажімо, якийсь учений збирався у
дорогу і брав із собою дві-три такі книги, йому потрібен був віз. З часом стали виробляти зручні
й легкі книжки з тонкої телячої шкіри. Першу таку книжку виготовили у
старовинному грецькому місті Пергама – через те папір із шкір назвали пергаментом.
На виготовлення однієї такої книги потрібні були шкури з цілої череди телят.
Отож люди шукали, з чого творити книги, щоб вони були дешевші і простіші.
2 учень
В Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини
папірусу. Спочатку його використовували лише на будівництві. А згодом додумалися
так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді з’явилися книжки, краще сказати сувої з папірусу.
Писати на його сухих стеблах було зручно, але через кілька років такі книги
ламалися і розсипалися.
Справжній папір, що на ньому пишуть і сьогодні, люди
навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати
на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували
бувало кілька років. Минуло ще багато часу, поки з’явилося книгодрукування.
Бібліотекар
Наступна наша зупинка «Загадкова».
Діти, ви всі ходите до бібліотеки, читаєте книги і всі ви
тут Всезнайки. На цій зупинці нас зустрічає цікава Відгадайка.
(заходить
дівчинка вдягнута в платтячко з різними картинками, обвішана знаками питання).
Сміхотлива Відгадайка
Все відгадує – Всезнайка
Перевірить хто бажає,
Хай загадку загадає!
(Відгадайка
загадує загадки).
Молодці, діти, все знаєте. А чи знаєте ви прислів’я та
приказки про книгу та бібліотеку?
(діти по черзі
називають прислів’я).
Бібліотекарю.
Наш потяг вирушає далі, чергова зупинка «Казкова».
Тут на нас чекає вікторина «З якої казки ці слова?».
«По – нашому говорила рибка,
Додому в синє море , просилася.
Дорогою ціною відкуплялася…
Просилася
(О.С.Пушкін. Про
золоту рибку)
«Ближче, ближче, човнику, до бережка!
Це ж моя матінка мені обідати принесла»
(Телесик.
Укр.нар. казка).
«Я до віку жила б у вас, якби ви не спалили мого
гніздечка та не підглядали за мною. Зробіть мені, діду, кужілочку й веретенце,
я піду від вас.»
(Кривенька качечка).
«От тоді дід розсердився, пішов до коваля, висталив ніж,
став козу різати, а вона вирвалася та й утекла в ліс.»
(Коза-дереза.
Укр.нар. казка)
«Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й
нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь…»
(Рукавичка).
«Нарешті тріснуло і велике яйце. Пі!Пі! – пропищало
пташеня і вивалилося із яйця. Але який же він великий був. Качка обдивилася
його. – Страшенно великий! – сказала вона.»
(Гидке каченя .
Г.Х.Андерсен).
2»Дівчина довго дивилася їм вслід, а коли їх карета
зникла за поворотом, вона закрила обличчя руками і гірко заплакала.»
(Ш.Перро.
Попелюшка).
«На великій площі з’явилися великі санки, викарбувані в білий колір. В них сидів хтось закутаний в білу хутряну шубу. Санками
об’їхали кругом
площі два рази. Хлопчик прив’язав до
них свої санки і поїхав. Великі сани поїхали швидше, потім повернули в
провулок.»
(Г.Х.Андерсен.
Снігова Королева).
І з цим завданням ви справилися чудово, тому ми маємо
право вирушати далі.
Далі наша зупинка «Бережлива»., і тут нас зустрічає добрий Лікар Ай болить.
Лікар Ай болить.
Ви уже знаєте, яке значення має книга в житті людини,
знаєте, що потрібно її берегти, а чому берегти, ви дізнаєтесь, коли я зачитаю
деякі дані.
«Щоб надрукувати 300 екземплярів підручників, потрібно 60 кг паперу. Таку кількість
паперу одержують з одного дерева віком 50 років.
Збір макулатури – це не дрібниці, як дехто вважає. З 1
тонни макулатури можна виготовити 750 кг нового паперу. А з цього паперу на
фабриках зроблять для вас 25 тисяч зошитів або надрукують 4 тисячі дитячих
книжок.»
Я думаю, що після сьогоднішньої нашої зустрічі, взявши до
рук книжку, перш ніж її порвати чи помалювати, кожен з вас на хвилинку
задумається і пригадає скільки праці вкладено в цю книгу. А ще давайте
пригадаємо правила користування книгою.
(діти по черзі
називають правила, як потрібно берегти книгу).
Бібліотекар.
Нарешті наш потяг прибуває до кінцевої зупинки «Країна Мудрої Книги».
Нас тут зустрічає господиня цього володіння Королева
Книга.
Королева Книга.
Здраствуйте, діти! Я рада зустрічі з вами , мої дорогі
друзі. Мені завжди приємно знайомити вас з мешканцями моїх володінь. Ви
здивовані, що я така молода, чиста, охайна. А як же інакше! Зі мною дуже гарно поводиться
читачі-діти. Правда, діти? Народне прислів’я говорить, що: «Хто багато читає,
той багато знає». І це правильно. Книги розповідають нам про нашу Батьківщину,
про історію, звичаї нашого народу, про безмежні простори нашої України та її
працьовитих людей. Багато видатних і знаменитих людей багато читали, щоб стати письменниками,
вченими, космонавтами і т.д.
Книги допомагають краще зрозуміти оточуюче нас життя.
Тому читати їх треба уважно. Ми повинні бережливо відноситись до книг.
(Королева
нагороджує кращих читачів).
А зараз давайте всі разом заспіваємо (всі разом співають «Маленькая страна»).
Додаток №14
КНИГИ, ЯКІ
ЗНАЮТЬ ВСЕ.
Додаток №15
Усний журнал
«ШЕВЧЕНКО – СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»
( ДЛЯ УЧНІВ 5- 6
КЛАСІВ)
(Святково
прибраний зал: портрет Шевченка, рушники, виставка його творів, ілюстрацій,
епіграф)
І мене в сім´ї великій,
В сім´ї вольній,
новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
1 сторінка журналу: Дитячі
роки поета.
(Звучить пісня на
слова Т.Шевченка. Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену
свічку, ставить на столик біля портрета . До неї підходить хлопчик).
Хлопчик
Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати
Так. Синочку, правда.
(сідає біля
нього, співає колискову)
Хлопчик
А чому так багато зірок на небі?
Мати
Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і
горить та свічка, поки людина не помре. А як помре. Свічка гасне, зірочка
падає. Бачив?
Хлопчик
Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки
ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати
Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь
тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини
світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик
Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила
найясніше.
Мати
Старайся, мій хлопчику (гладить йог по голові).
Ведуча
9 березня 1814 року в с. Моринцях на Київщині в сім´ї селянина-кріпака народився Т.Г.Шевченко. Хлопчик
ріс мовчазний. , замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за
що його прозвали в сім´ї «малим
приблудою».
Ведучий
Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в науку. За
найменшу провину карав він своїх учнів різками. У же відомим поетом Шевченко
згадував ту школу, куди привела йог о кріпацька доля.
«Ти взяла мене маленького за руку
І хлопця в школу одвела
До п’яного дяка в науку.
Учися, серденько, колись
З нас будуть люди, ти казала.»
Ведуча
Та недовго тривала Тарасова наука. Несподіване горе
випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.
«Там матір добрую мою
Ще молодую у могилу
Нужда та праця положила.»
Ведучий
Незадовго після смерті матері в 1825 році помер і батько.
Смерть батька приголомшила малого Тараса.
«Там батько. , плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я до школи-
Носити воду школярам.»
Ведуча
Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду.
Мине 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші «Мені
тринадцятий минало».
( учень читає
вірш).
Сценка
Оксана
Чом же плачеш ти! Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози
витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще
за всіх співаєш, ще й кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж ?
Тарас
Еге ж,малярем.
Оксана
І розмалюєш нашу хату.
Тарас
Атож. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний.
Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем.
Оксана
Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої
ягнята? Ой бідні ягняточка, що чабан у них такий – вони ж пити хочуть.
Ведучий
Незважаючи на те, що народився поет в бідній кріпацькій
сім´ї і дитинство
його було тяжким та безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним
хлопчиком.
2 сторінка журналу6: Тарас
– наймит.
Ведуча
Тарас наймитує, а випаде вільна часина – читає і малює.
Вечорами по закутках, щоб ніхто не бачив, плаче з горя. Але думка навчитися
малювати у маляра не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського
маляра. Той згодився навчити хлопця малювати, та пан Енгельгард забирає його до
себе в Петербург, і Тарас стає козачком.
1 учень
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
2 учень
Нишком він малює
Статуї в саду, Вночі пише вірші
Про людську біду.
Ведучий
Зустріч у Петербурзі з земляком – художником Сошенком,
байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковським
круто змінила долю поета. Вони побачили великі здібності молодого художника і
викупили його з неволі.
Ведуча
Тарас Григорович виправдав їхні надії. В 1845 році він
закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням
«вільного» художника. Тарас малює портрети, картини, ілюструє свої вірші. Ось
погляньте, які чудові картини залишив нам у спадок Шевченко.
Учень
Так в людському морі
Стрілися брати,
Що зуміли в горі
Щиро помогти.
Викупили друзі,
Вольним став Тарас!
Чом же серце в тузі?
Біль чому не згас?
Сміливий і щирий
Був Тараса спів.
Він гострить сокири
Кличе на панів.
3 сторінка – Шевченко
в неволі.
Ведучий
За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати.
Ведуча
Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і
ховав їх за халявою чобота. Тепер цю книжку називають захалявною. Поет писав:
«О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в
чужому краю
Караюсь, мучуся, але не каюсь!»
Ведучий
Коли Т.Шевченко був на засланні в далеких степах
Казахстану, він дуже тужив за Україною. Ось послухайте, як ніжно і тужливо
звучать його пісні.
(звучать пісні
«Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати»)
Ведуча
Туга за рідною природою, рідним краєм звучить і в його
віршах. Він закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.
(діти читають
вірші поета)
Ведучий
Доля України завжди хвилювала Великого Кобзаря. Він
вірить у краще майбутнє свого народу.
«І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.»
4 сторінка нашого журналу – Останні дні життя поета.
Ведуча
9 березня 1861 року Т.Шевченку минуло 47 років. Надійшло
багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли
друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло
Т.Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав
великий поет.
Ведучий
Минуло 183 роки з дня народження славного сина України,
але в багатьох українських родинах ви побачите прикрашений вишитим рушником
портрет Кобзаря. Він – як член сім´ї, як
найдорожча людина.
Учень
У нашій хаті на стіні
Висить портрет у рамі.
Він дуже рідний і мені,
І татові, і мамі,
Він стереже і хату, й нас,
Він знає наші болі.
Я добре знаю – це Тарас,
Що мучився в неволі.
Такий ріднесенький, дивись.
Він мов говорить з нами,
Він на портреті, мов живий,
Ось-ось – і вийде з рами.
Ведуча
В день народження поета дорослі і діти йдуть до його
пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші,
поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.
Учень
Тарасе, наш Кобзарю, всюди
Приходиш нині ти, як свій,
Тебе вітають щиро люди
На всій Україні моїй.
Учениця
Я маленька українка
Вісім років маю,
Про Тараса Шевченка
Вже багато знаю.
Він дитя з-під стріхи,
Він в подертій свиті,
Він здобув нам славу,
Як ніхто на світі.
А та наша слава
Не вмре, не загине,
Наш Тарас Шевченко
Сонце України.
Учень
Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани й любові тебе пом'янули.
І народи Вкраїни
Заповітів священних твоїх не забули.
Додаток№16
Бібліотечна година
«ЧАРІВНиЦЯ ІЗ БОГДАНІВКИ»
(для учнів 7-8
класу)
Ой, які ж ви гарні, квітоньки
мої,
Дітоньки, красунечки ви мої!
Я на вас ніколи не надивлюся,
Я вами не налюбуюся.
Ведуча
Сьогодні, 7 грудня, в день святої Катерини великомучениці,
знаменна дата: 112 років від дня народження К.В.Білокур, про яку було сказано:
«Про неї говоритиме весь світ».
Ще у дитинстві Катря побачила книгу «Кобзар» і дізналася,
що Шевченко – не лише геніальний поет, а й визначний художник. Відтоді Шевченко
став для неї взірцем на все життя, бо і доля її була схожа на долю Тараса, така
ж терниста і важка.
Катерина поїхала до славетного Кобзаря у Канів на його
могилу. З її листа читаємо: «Як живому Шевченкові розказала, що я хочу стати
художником, але на цих доріженьках, як не терен, то гострі колючки, то гострі
камінці! А ті люди, серед яких я живу , не розуміють мене, я між ними чужа».
Так хто ж така Катерина Білокур?
Учень
У селі Богданівка (нині Яготинський район) 7 грудня 1900
року у День ангела великомучениці Катерини у сільській родині народилася
донька. За звичаєм назвали її Катериною.
Учениця
Доля виявила до неї неабияку щедрість – обдарувала
непересічним талантом художниці й водночас послала тяжке випробування 6: не
розуміли її рідні й близькі , докоряли їй, сварилися. Затято відстоювала
Катерина свою любов до «святого малярства».
Учень
Безрадісно пройшли її дитячі та юнацькі роки. Прядка і
веретено правили за «розвагу» майбутній художниці. Ще коли вона була малою,
хтось подарував їй «Буквар», і невдовзі за ним здібна дівчинка навчилась читати
і писати.
Підійшов час віддавати її до школи, батьки між собою
порадились і вирішили:
«Навіщо Катрю посилати до школи, коли вона й сама може
вчитися, куплю їй ще один «Буквар» і хай вона сама помаленьку вчиться, та й
прясти пора вже допомагати, та й чоботи будуть цілі».
«На цьому моя освіта початкова, середня і вища закінчилася
«, - із сумом говорила Катерина Василівна, згадуючи своє нерадісне тяжке
минуле.
Учениця
Вже дівчиною, спілкуючись із місцевими вчителями,
дізнається про чарівне слово «художник». Надзвичайна пристрасть до знань, до
книги відіграла важливу роль в її самоосвіті.
Учень
Довго ходила дівчина під враженням магічного слова
«художник», довго виношувала думку щось намалювати, та не було чим і на чому:
ні олівця, ні паперу. Вирішили долю майбутньої художниці вуглина з печі та шмат
сірого полотна, вкраденого у матері. З цього часу потайки від усіх Катерина
почала малювати свої перші роботи вуглиною на клаптиках полотна. Марно
намагалися батьки відмовити доньку від «безглуздого», за їхнім висловлюванням,
заняття. Мистецтво стало її мрією, її життям. Женихи не хотіли й слухати, що
вона заміжньою малюватиме. Удень працювала в полі, а ввечері поралася біля
господарства, керувала драматичним гуртком. У цьому вирі життя знаходила час
для малювання.
Учениця
За науку і за вчителя їй була природа. Вона спостерігає
зміни, що відбуваються в різні пори року. Народній художниці України не треба
було очікувати в гості натхнення . Воно приходило само, як тільки брала в руки
пензель. Про це пише Катерина Василівна: «Як найде на мене, - куди не йду, що
не роблю, а те, що я надумала малювати, - слідує за мною. Та й спати я ляжу, а
воно мені ввижається, та нібито щось до мене промовляє, щоб я його не кидала,
щоб я його не цуралася, щоб я його малювала. То, було, вкраду в матері білого
полотна, та візьму вуглину, та залізу в затінок, щоб мене ніхто не бачив і не
чув, та почну виводити чорним по білому і хати, і млин, і дерева. І розвішую я
ті твори свої в тім затінку, і дивуюся з них, і плачу над ними, і регочусь.
Учень
Перші роботи Катерини Білокур виконані фарбами власного
виробництва ( з буряка, бузини, калини, цибулі й різних трав), а також олійними
фарбами на фанері. Пензлі робила сама, подібні до голки, з котячих волосинок і
вишневих гілочок, казала: від тоненьких пензликів тонкі й ніжні лінії, ними
легко робити тони й напівтони.
Учениця
Всі роботи художниці засвідчують неабияке обдарування
художниці. Пі д доторком її пензля кожне стебельце, кожна гілочка, кожна квіточка
співають хвалу щедрій, родючій українській землі, хвалу життю (демонструються картини художниці).
Ніжною задумою віє від її картин. Різноманітність квітів
на полотні нагадує барвистий килим. Вражає
композиційний задум полотна: на синьому тлі радують зір пишні маки, ніжні троянди, яскраві жоржини,
петунії і мальви. Дві берізоньки, у вечірній млі в оточенні квітів. Дивлячись
на таку картину, хочеться говорити римованими рядками:
Троянди, маки і жоржини
Зеленим листом тут сплелись,
Красоля з келихом лілеї
В вечірніх чарах обнялись,
А синій кручений панич
Голівку клонить до берізки,
І в сутінках застигли мальви,
Немов на площах обеліск.
Учень
Отак і вік звікувала самотою. Її дітьми стали квіти. Але
здається, саме в 1939 році часи випробувань для неї минають. Втрутився випадок
або доля, коли почула по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була?» у виконанні прославленої
Оксани Петрусенко. (звучить пісня).
Учениця
Чи то пісня, чи то голос так вразили Катерину, що вона
всю ніч просиділа над листом – і вранці відправила його за досить незвичною
адресою: Київ, академічний театр, Оксані Петрусенко. Співачка, вражена драмою ,
яку описала в листі Катерина, все зробила, щоб у Полтаві зацікавилися
художницею. Вже у другій половині 1940 року в Полтаві влаштовано першу персональну
виставку. Лише на 40 році життя про Білокур заговорили як про художницю.
Учень
Художниця виявила неабиякий талант і тоді, коли бралася
за перо. Про це свідчать її літературні спроби – оповідання, казки, описи
природи. Ще за життя, страждаючи від того, що рідні не дозволяють їй займатися
малярством, відчуваючи холодну байдужість односельців, писала у листах до
друзів: «Живу нещасливо – як не буйний вітер збива, так доля дощем полива, то
снігом очі засипає, то ожеледдю життєву путь-доріженьку заливає.»
Учениця
Низько схиляємо голови перед великим талантом, який
магічно впливає на глядачів, перед жінкою - художницею, яка для нас творила
красу. У неї є чому навчитися – і наполегливості у досягненні поставленої мети,
і терпінню, працелюбству, доброті, чуйності, вмінню бачити і відчувати рідну
природу, любити землю, де народився і живеш. Талант її житиме вічно!
Ведуча
Для неї малювати
– означало жити,
Творити і
творити світ краси.
Все мріяла:
могли щоб зрозуміти
Її всі ті, хто
глузував щ сил.
Вона ж собі не
просто малювала –
Її шедеври
чарували світ!
Освіти
професійної не мала.
І пензлі дарував
їй власний кіт.
Із соку ягід
фарби добувала.
І тяжко
працювала на землі.
Шкільної Катря
грамоти не знала –
Читать сама взялась
у «Букварі».
Сказав Пікассо,
що аби в Парижі
Мисткиня Катря
Білокур жила,
То цілий світ її
рожеві ружі
Зачарували б, й
слава б розцвіла.
Помітили…
Той успіх
ошелешив…
Художницю до
Спілки прийняли,
Звання «Народної
майстрині України»
І орден «Знак
Пошани» їй дали.
Вона ж – в
убогій хаті бідувала:
Узимку з вікон
оббивала лід,
Олії краплі в
юшку б рахувало…
Дволиким янголом
здавався їй цей світ.
Боролася в душі
з нестерпним болем,
З несамовитим
розпачем своїм –
І дякувала Богу
за уміння
Дива творить на
полотні простім.
Додаток №17
НАШ ВЕРНІСАЖ
Використана література:
1. Журнал
«Шкільна бібліотека» - №10, 2008 р., ст. 113.
2. Журнал
«Шкільна бібліотека» - №6, 2008 р., ст.27-32.
3. Журнал
«Позакласний час» - №2., 2010 р., ст. 51-54.
4. Журнал
«Шкільна бібліотека» - №6, 2007 р.. ст.82-84.
5. Книга «Я
буду художником» , К. Білокур, 1995р.
6. Книга
«Біографія Т.Г.Шевченка», 1964р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий